В’ячеслав Гнатюк не мріяв про армію, однак зараз вважається зниклим безвісти за особливими обставинами

В’ячеслав Гнатюк неодмінно став би майстром спорту з кік-боксингу, якби не було повномасштабного вторгнення. Страшенно любив тренуватися, мав відмінну фізичну форму. У залі бував обов’язково щодня по кілька годин. Зберігав удома чималу кількість грамот і медалей. А коли стомлювався від фізичних навантажень – залюбки пірнав у Дніпро. Бо воду обожнював, адже народився у курортному і окупованому нині Скадовську. Щоправда, прожив він там недовго: його мама переїхала з двійнятами В’ячеславом та Олегом до своїх батьків у Чаплинку. Так вони всі там і жили – під теплим херсонським сонцем, поряд з полями баштану і помідорів. Коли діти стали підлітками – ходили на ті поля збирати перець і томати, щоб заробити якусь копійчину для себе. Матері самій важко було їх утримувати. До 9-го класу В’ячеслав зі своїм братом навчалися у школі-інтернаті у Новій Каховці. Потім вступили до місцевого училища на електрогазозварювальника і рехтувальника кузовів. Відучившись чотири роки, обидва брати поїхали у Херсон, щоб пройти медкомісію. Олег для армії не згодився, натомість В’ячеслава призвали у Маріуполь у НГУ в/ч 3057. Сталося це 16 червня 2021 року.

В’ячеслав не хотів іти служити, він прагнув влаштуватися на роботу, жити звичайним життям молодого чоловіка. Хлопець мав ще кілька хобі: малював, колекціонував гоночні машинки і йому було це цікаво. В’ячеслав любив гуляти з друзями. Часто їздив у гості до двоюрідної сестри Лізи у Київську область. У її будинку, за великим столом, вони з братом та Лізою грали в настільні ігри: мафію, монополію, шахи.

В’ячеслав Гнатюк потрапив у 12-ту бригаду першої патрульної роти – він та решта строковиків патрулювали Маріуполь, слідкували за порядком. Сестрі Лізі він телефонував доволі часто і запевняв, що з ним усе гаразд. Армія мала минути швидко, і у грудні 2022 року В’ячеслава повинні були демобілізувати. 

Але 24 лютого 2022 року о 4.30 він терміново зателефонував сестрі і повідомив, що почалася війна:

• Але не хвилюйся – ми будемо вас боронити, щоб вони до вас на Київщину не дійши!

Розмова була короткою. Ліза відчула, що її брат, як ніколи – серйозний і як ніколи – дорослий.

28 лютого 2022 року В’ячеслав своїй сестрі телефонував востаннє. Казав, що він на позиції.

Менше, ніж за два тижні, 13 березня В’ячеслава Гнатюка взяли в полон. Де він – досі достеменно невідомо. У вересні від В’ячеслава надійшла записка, що він – живий і здоровий. Дата на папері не значилась. За непідтвердженою інформацією, минулого року він перебував у Брянській області у селищі Новозипківка.

Брат Олег каже, що В’ячеслав – веселий і дуже любив жартувати. Хотів купити скутера і купив: завдяки праці на полях рідної Херсонщини. Катався на ньому і почав мріяти про мотоцикл Сузукі. І теж, напевно би придбав, якби не війна.

В’ячеславу Гнатюку – 22 роки. І його мрії обов’язково здійсняться! А ще В’ячеслав має багато друзів – всі вони цікавляться його поверненням. Подруга дитинства Анна каже, що В’ячеслав – життєрадісний і завжди посміхається, наскільки важко йому не було б. Завжди радий допомогти і підтримати у будь якій ситуації, ніколи не лишав друга у біді. Навіть якщо самому було непереливки через свою гору труднощів. Навпаки: всі власні виклики долав з посмішкою і великим оптимізмом. Анна каже, що їй помітно бракує В’ячеслава. Востаннє, коли вони говорили – В’ячеслав співав пісню і посміхався. Мабуть, йому було непросто, але він не жалівся. Навпаки - віджартовувався.

В’ячеслав Гнатюк - повний сирота: під час пандемії COVID-19 мама поїхала до батьків, які на той час переїхали жити до Росії. Після інсульту бабуся не могла ходити і потребувала догляду. Однак мама В’ячеслава сама підхопила там інфекцію і не змогла її здолати - померла. Її поховали у Самарській області. Сини не змогли попрощатися з матір’ю через жорсткі тодішні «ковідні» обмеження.

Однак вдома, в Україні, В’ячеслава з нетерпінням чекає рідний брат Олег, двоюрідна сестра Ліза, рідна тітка Леся, племінник Ілля та всі інші родичі  та друзі.

А також ми – всі українці.