Мультимедійний проєкт «ДУШУ Й ТІЛО» реалізується за підтримки Український культурний фонд та 1-го Корпусу НГУ «Азов».
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Ці слова Державного Гімну України — не просто назва нашого проєкту. Це маніфест української ідентичності, гідності та свободи.
Упродовж століть російська імперія, радянська система, а тепер і сучасна росія намагаються позбавити українців права бути собою. Заборони української мови, знищення культури, репресії, Голодомори, депортації та русифікація - це різні прояви однієї політики: стерти українську самобутність, пам'ять та історію.
Сьогодні ця політика триває у війні, яку веде росія проти України, в окупації українських територій, в переслідуваннях та катуваннях українців. Мішенню стає не лише культура чи національна пам'ять, а й сама людина — її переконання, символи та приналежність.
У центрі проєкту — українські військові, які пережили російський полон і тортури через патріотичні татуювання. Герб України, державний прапор, національні символи на їхніх тілах - це не просто зображення. Це частина особистої історії, свідомого вибору та любові до своєї країни. У полоні саме ці знаки української ідентичності стають приводом для особливої жорстокості.
Тіло стає мішенню, але не перестає бути свідченням. Його можна понівечити, проте неможливо змусити людину відмовитися від того, ким вона є.
Фотографії та особисті історії учасників проєкту дозволяють побачити не лише наслідки насильства, а й людей, які його пережили. Це свідчення, які не можна звести до статистики чи залишити поза увагою.
«ДУШУ Й ТІЛО» — це також про необхідність документувати російські воєнні злочини. Кожна історія має бути почута, кожен факт зафіксований. Правда про катування та переслідування українців за їхню ідентичність не повинна бути забута чи замовчана.
Поки тисячі українських військовополонених залишаються в російській неволі, щоденно переживаючи тортури та приниження, ми маємо говорити про них, свідчити про пережите та робити все можливе для їхнього повернення додому.
«ДУШУ Й ТІЛО» - про тіло, яке пам'ятає. Про душу, яку не вдалося зламати. Про українську ідентичність, яку росіяни століттями намагалися знищити, але не змогли. І про правду, яку ми зобов'язані зберегти.
