З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого, у Маріуполі розгорнулась небачена до цього у новітній історії Європи оборона міста. Разом з досвідченими військовими до захисту Міста стали і строковики військової частини 3057 НГУ.
Нацгвардійці, багато з яких тільки восени були призвані на військову службу, зі зброєю у руках прийняли на себе усі удари й усі жахи оточеного Маріуполя. У тих умовах 18-23 річні хлопці подорослішали за лічені години.
Солдати строкової служби в/ч 3057 НГУ з перших днів облоги Маріуполя утримували позиції по всьому місту. Нарівні з більш досвідченими товаришами по зброї брали участь у жорстоких боях за кожну вулицю.
Більша частина строковиків так і не змогли приєднатися до воїнів Азовсталі.
За ці 2,5 кривавих місяці багато хто зі строковиків Національної Гвардії України загинув на вулицях Маріуполя у жорстоких боях. Зовсім юні хлопці виконали свій обов'язок по захисту своєї країни до кінця, віддавши заради неї найцінніше - своє життя. Інші потрапили в полон до ворога. Доля багатьох - взагалі невідома.
Ці 83 дні оборони Маріуполя довели, що всі його захисники є героями. Вони билися пліч о пліч, незважаючи на вік, стать, напрацьовуючи досвід у боях, гуртуючись у бойові розрахунки з різних військових частин.
Проте, довгий час строковики-захисники Маріуполя залишаються "полоненими -невидимками". Адже по багатьох строковиках українська і російська влада відмовляються визнавати факт їхнього полону.
Не дивлячись навіть на свідчення їхніх командирів і побратимів про полон, Україна не змінює їхнього статусу зі зниклих безвісти на полон.
Родини строковиків занепокоєні тим, що українська влада намагається замовчувати сам факт участі строковиків у збройному захисті найпекельнішої точки у цій війні - міста Маріуполя.
Наше завдання - повернути живих з полону та гідно поховати тих, хто загинув, захищаючи свою батьківщину, свою родину, своїх побратимів.
Слава Україні! Героям слава!
Це цикл документальних світлин захисників та захисниць України, що вижили в російському полоні і яких російські кати піддавали додатковим тортурам через наявність на тілах бранців татуювань, що уособлюють собою українську ідентичність.
Команда ГО «Вояцький Визвіл» взяла участь у тренінгу з адвокації, де обговорили законодавчі зміни, захист прав полонених і зниклих безвісти та обмінялися досвідом з іншими організаціями. Такі зустрічі допомагають об’єднувати зусилля та знаходити нові шляхи боротьби за повернення наших рідних.
На Михайлівській площі в Києві триває виставка «Я чекаю на тебе…», де представлено понад 200 дитячих малюнків, присвячених українським захисникам і захисницям, які перебувають у полоні або зникли безвісти
Цими днями родини полонених, зниклих безвісти та загиблих захисників України мали можливість поринули у світ гетьманського скоропису кінця XVII - початку XVIII століття.
