"Невидимі" строковики - захисники Маріуполя

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого, у Маріуполі розгорнулась небачена до цього у новітній історії Європи оборона міста.  Разом з досвідченими військовими до захисту Міста стали і строковики військової частини 3057 НГУ.
Нацгвардійці, багато з яких тільки восени були призвані на військову службу, зі зброєю у руках прийняли на себе усі удари й усі жахи оточеного Маріуполя. У тих умовах 18-23 річні хлопці  подорослішали за лічені години.

Солдати строкової служби в/ч 3057 НГУ з перших днів облоги  Маріуполя утримували позиції по всьому місту. Нарівні з більш досвідченими товаришами по зброї брали участь у жорстоких боях за кожну вулицю.

Більша частина  строковиків так і не змогли приєднатися до воїнів Азовсталі.
За ці 2,5 кривавих місяці багато хто зі строковиків Національної Гвардії України загинув на вулицях Маріуполя у жорстоких боях. Зовсім юні хлопці  виконали свій обов'язок по захисту своєї країни до кінця, віддавши заради неї найцінніше - своє життя. Інші потрапили в полон до ворога. Доля багатьох - взагалі невідома.

Ці 83 дні оборони Маріуполя довели, що всі його захисники є героями. Вони билися пліч о пліч, незважаючи на вік, стать,  напрацьовуючи досвід у боях, гуртуючись у бойові розрахунки з різних військових частин.

Проте, довгий час строковики-захисники Маріуполя залишаються "полоненими -невидимками". Адже по багатьох строковиках українська і російська влада відмовляються визнавати факт їхнього полону.

Не дивлячись навіть на свідчення їхніх командирів і побратимів про полон, Україна не змінює їхнього статусу зі зниклих безвісти на полон.
Родини строковиків занепокоєні тим, що українська влада намагається замовчувати сам факт участі строковиків у збройному захисті найпекельнішої точки у цій війні - міста Маріуполя.

Наше завдання - повернути живих з полону та гідно поховати тих, хто загинув, захищаючи свою батьківщину, свою родину, своїх побратимів.
Слава Україні! Героям слава!