У ЗМІ зʼявилися повідомлення про нібито ліквідацію посади Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
▪️Ця інформація не відповідає дійсності. Інститут Уповноваженого закріплений в Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
▪️Вчора відбулася міжвідомча нарада, під час якої розглядалось питання про перехід функціоналу щодо зниклих безвісти від Мінреінтеграції до МВС, Міноборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
▪️Така ідея обговорюється у світлі того, що вказані відомства інституційно краще пристосовані для виконання функцій щодо зниклих безвісти. МВС відповідає за ведення реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Також МВС має розшукові можливості. Міноборони має можливості з пошуку тіл загиблих у районах бойових дій. А Координаційний штаб має досвід з повернення як полонених, так і тіл загиблих оборонців.
▪️Отже, обговорюється міжвідомчий перерозподіл функцій з метою підвищення ефективності роботи.
▪️На нараді жодним чином не йшлося про ліквідацію посади Уповноваженого або про звільнення Олега Котенка. Навпаки, учасники наради погодилися з думкою Віцепремʼєрки Ірини Верещук, що у випадку переходу функціоналу від Мінреінтеграції до інших відомств дуже важливо зберегти діючий колектив, напрацювання та якість роботи.
Дмитро Андрющенко з позивним «Дипломат» знає про це з власного досвіду. Ветеран «Азову», офіцер, оборонець Маріуполя, він пройшов полон і став одним із героїв мультимедійного документально-мистецького проєкту «ДУШУ Й ТІЛО».
Героями проєкту стали українські захисники і захисниці, які повернулися з російського полону, де пережили жорстокі катування, зокрема через патріотичні татуювання, що засвідчують їхню українську ідентичність.
Це були чотири дні плідної роботи, нових знань, обміну досвідом і приємного спілкування. Дні, коли ми знову переконалися, наскільки важливо знаходити час і можливості для професійного розвитку, підтримувати свій рівень експертності та розширювати навички фасилітації.
Мистецтво здатне говорити про війну інакше: не приховуючи правди, а знаходячи форму, яка допомагає побачити й осмислити її глибше — через людські історії, образи та символи.