Eventi

Делегація українських об'єднань родин зниклих і полонених захисників відвідала Центральний офіс МКЧХ у Женеві.

Зустріч була присвячена обговоренню того, що організатори Міжнародної конференції Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця відмовилися ставити окремо на розгляд конференції, куди з'їхалися делегати Руху з усього світу, українське питання — а саме: кричущу проблему відсутності доступу МКЧХ до місць утримань українських вояків в рф.

Представники МКЧХ обґрунтували це тим, що у світі зараз відбувається 120 міжнародних збройних конфліктів, тому не варто виділяти серед них лише Україну.

Ми були здивовані тим, що Рух ЧХ і ЧП ладен розглядати найбільший в Європі міжнародний збройний конфлікт з часів Другої світової війни як один із багатьох, а не такий, що впливає загалом на безпекову ситуацію у світі.

Також ми піднімали питання роботи роsійської місії Червоного Хреста стосовно українських зниклих і полонених та вимагали на зустрічі активної роботи з урядами країн — підписантів Женевських конвенцій.

Заявляємо, що наша ГО Вояцький визвіл не має наміру протистояти і заважати роботі Міжнародного Комітету Червоного Хреста,

ми навпаки самі і закликаємо інші українські організації наполегливо і конструктивно взаємодіяти з МКЧХ з метою тиску, впливу та спонукання його до більш активної роботи, спрямованої не лише на діяльність, а і на реальні результати.

Зробімо МКЧХ сильнішим!

Нам потрібно за сприянням МКЧХ:

- облік і підтвердження всіх українців, які перебувають у роsійському полоні,

- безперешкодний доступ роsійської місії МКЧХ до українців у роsійському полоні,

- налагодження зв'язку між українськими полоненими і їхніми родинами.

- звільнення всіх тяжко хворих і полонених, що перебувають в ув'язненні вже довгий час.

Організатори Міжнародної конференції Червоного Хреста та Червоного Півмісяця відмовилися ставити окремо на розгляд конференції, куди з'їхалися делегати Руху з усього світу, українське питання — а саме: проблему відсутності доступу МКЧХ до місць утримань українських полонених в рф.

Тому поїздка була вимушеним кроком - черговим нагадуванням МКЧХ про українських полонених і їх результативність роботи.

Будьте голосом українських військовополонених та цивільних заручників. Нагадайте світу, що це наша спільна мета: звільнити їх і захистити їх права. Міжнародне гуманітарне право має працювати.