Світ щодня отримує страшні новини з України: про загиблих і поранених унаслідок російських обстрілів, зруйновані житлові будинки та пошкоджену інфраструктуру. У цьому безперервному потоці шокуючої інформації дедалі складніше привертати увагу до інших трагічних сторін війни.
Як говорити про українських військовополонених так, щоб світ почув? Як не загубити за цифрами й заголовками головне — конкретну людину, її досвід і біль, не знецінити пережите нею?
Мистецтво здатне говорити про війну інакше: не приховуючи правди, а знаходячи форму, яка допомагає побачити й осмислити її глибше — через людські історії, образи та символи.
Олена Гром — українська художниця, журналістка та фотографка-документалістка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Із 2016 року вона документує війну та її наслідки для людей, досліджує теми травми, людської стійкості й культурної пам’яті. Її роботи представлені на понад 100 міжнародних виставках.
У своїх попередніх проєктах — «Вкрадена весна», «Мавки. Камуфляж», «Пʼєта» — Олена досліджувала, як війна змінює людей і простір навколо них. Мультимедійний документально-мистецький проєкт «ДУШУ Й ТІЛО» продовжує цю роботу, але зосереджується на людському тілі як носії пам’яті та свідченні пережитого.
Героями проєкту стали десятеро звільнених із російського полону захисників і захисниць України. Через портрети, патріотичні татуювання, шрами, ампутації та особисті розповіді Олена Гром поєднує документальну точність із художнім осмисленням досвіду полону.
У центрі її уваги — патріотичні татуювання, які для українських військових ставали приводом для додаткових знущань і катувань у російській неволі. В полоні символи українські ідентичності перетворюються на мішень для тих, хто намагається будь за що її знищити.
У мистецькому прочитанні ці зображення на тілі — більше, ніж особисті знаки. Вони стають свідченням злочинів, пережитого болю та водночас збереженої гідності й належності до своєї країни.
Для ГО «Вояцький Визвіл» важливо, щоб за фотографіями й свідченнями перш за все міжнародна аудиторія побачила не абстрактну статистику, а реальних людей. Мистецька мова Олени Гром допомагає донести їхній досвід і привернути увагу до долі тих захисників України, хто досі залишається в російській неволі.
«ДУШУ Й ТІЛО» — це мистецтво, яке не відвертається від болю. Воно перетворює особистий досвід на свідчення, а свідчення — на розмову зі світом про ціну свободи, українську ідентичність, людську гідність і необхідність повернення наших захисників додому.
ГО «Вояцький визвіл» реалізує мультимедійний документально-мистецький проєкт «ДУШУ Й ТІЛО» за підтримки Український культурний фонд та 1-го Корпусу «Азов» НГУ в межах програми «Культура. Сталь».
