Свій біль і свою надію вони виразили у посланні до Папи Франциска. Це послання не потребує перекладу, бо замість паперу вони використали стародавнє невибілене полотно, сіре немов стан їхньої душі, й червоні й чорні нитки, якими вишили фігури жінок, які тримаються за руки. Їхні чоловіки, сини, батьки, брати та племінники потрапили у полон і вони невтомно боряться за їхнє визволення.