Press about us

«Всіх на всіх». У Києві пройшла акція із закликом звільнити українських військових з полону

nv.ua

Про це повідомляє Суспільне. Рідні захисників, які зараз перебувають в полоні або вважаються зниклими безвісти, вийшли на Майдан, щоб звернутися до світової спільноти, розповіла співорганізаторка акції Наталія Єпіфанова.

За її словами, люди хочуть нагадати представникам міжнародних організацій, що українські військові потрапили у полон, боронячи не тільки Україну, а й безпеку Європи.

Зокрема, від Міжнародного Червоного Хреста учасники акції чекають, щоб він забезпечив права військовополонених за Женевською конвенцією.

«Це єдина організація, яка може і мусить бути дієвою. Ми вимагаємо від них, щоб вони сформували гуманітарну місію, щоб відправили конвой з гуманітарною допомогою. Настають холоди, ми знаємо, що наші хлопці мерзнуть, недоїдають. Росія катує їх голодом. холодом, відсутністю ліків», — цитує Суспільне Єпіфанову.

Звертаючись до ООН, співорганізаторка акції зазначила, що люди чекають від організації на політичне рішення.

«У нас є обмінний фонд, обміняйте всіх на всіх. Знайдіть політичні рішення. Вони є», — сказала Єпіфанова.

За її словами, учасники акції дуже раді за кожну людину, яку звільнили з полону окупантів 21 вересня.

«Але не повинні забувати, що нині в застінках російського ката перебуває близько сім тисяч полонених людей (за офіційними даними, озвученими віцепрем'єркою Іриною Верещук у російському полоні залишається близько 2500 українських військових — ред.). Не звільнено на сьогодні близько 90%», — розповіла співорганізаторка акції.

Рідні військових вимагають оприлюднити списки всіх полонених.

Учасниця акції Єлизавета Краснюченко розповіла Суспільному, що її наречений Сергій Семена пішов захищати Київ 15 березня, долучившись до 112-ї бригади ТрО 129-го батальйону. За її словами, в червні їх переправили на передову в Тошківку, де відбувались бої.

«Наразі, дуже багато хлопців, які були в Тошківці, на Луганщині, які були прикомандировані до 57-ї бригади 34-го батальйону, вважаються зниклими безвісти. Це — понад 200 осіб. Всі військові цієї бригади вважаються безвісти зниклими, мій чоловік теж», — розповіла жінка.

За її словами, рідні військових понад три місяці звертались до поліції, СБУ, ДБР та Координаційного штабу.

«Всюди, де тільки можна ми писали заяви і отримували відписки на них, що „територія окупована і нічого зробити не можемо“. Невідомо дійсно, чи вони загинули, чи вони в полоні, але ситуація не змінюється понад три місяці», — розповіла вона.

За словами жінки, востаннє зв’язок з нареченим був 16 червня.

«Він мені написав повідомлення у Фейсбуці, після цього зв’язок зник. Побратими його говорять, що він загинув. Але теж цікава історія в тому, що чомусь дуже часто так буває, що говорять „загинув“, а потім опиняється в полоні. І ми не знаємо, нам не оприлюднюють цих списків. Ми прийшли сюди, щоб озвучити цю проблему, тому що ми хочемо знати, де наші рідні», — розповіла Єлизавета Краснюченко.