Інтернування в іншу країну є процесом утримання іноземців на території країни, де вони не мають права вільно пересуватися або повертатися до своєї країни походження. Це може статися у випадку воєнного конфлікту, політичних розбіжностей, епідемії або інших надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати безпеці країни.
Інтернування може відбуватися у спеціально відведених зонах або в спеціальних закладах, де іноземці мають обмежений доступ до зовнішнього світу та можуть бути контрольовані з боку властей. Відносно до інтернування застосовуються міжнародні стандарти та правила, які забезпечують повагу до прав людини та гідне поводження з інтернованими особами.
Інтернування в іншу країну може мати негативний вплив на інтернованих осіб, особливо якщо вони втрачають свободу пересування та мають обмежений доступ до найнеобхідніших речей. Також, відділення від родини та близьких може мати додатковий вплив на психічний стан інтернованих осіб.
Хоча інтернування може бути необхідним заходом для захисту національної безпеки та уникнення загрози життю та здоров'ю громадян, воно повинно відбуватися з повагою до прав людини та забезпеченням гідного поводження з інтернованими особами. Міжнародні стандарти та правила мають допомогти забезпечити ці принципи та захистити права інтернованих осіб.
Дмитро Андрющенко з позивним «Дипломат» знає про це з власного досвіду. Ветеран «Азову», офіцер, оборонець Маріуполя, він пройшов полон і став одним із героїв мультимедійного документально-мистецького проєкту «ДУШУ Й ТІЛО».
Героями проєкту стали українські захисники і захисниці, які повернулися з російського полону, де пережили жорстокі катування, зокрема через патріотичні татуювання, що засвідчують їхню українську ідентичність.
Це були чотири дні плідної роботи, нових знань, обміну досвідом і приємного спілкування. Дні, коли ми знову переконалися, наскільки важливо знаходити час і можливості для професійного розвитку, підтримувати свій рівень експертності та розширювати навички фасилітації.
Мистецтво здатне говорити про війну інакше: не приховуючи правди, а знаходячи форму, яка допомагає побачити й осмислити її глибше — через людські історії, образи та символи.
